Відповідальність за спробу привернути увагу

           09 квітня 2020 року Попільнянським районним судом ухвалено рішення у кримінальному провадженні стосовно громадянина П., який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 390-1 Кримінального кодексу України, тобто умисно не виконував обмежувальний припис, застосований судом.

           Суть кримінального правопорушення, вчиненого громадянином П. полягає в наступному.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 29.01.2020 року у справі № 288/73/20, яке набрало законної сили та згідно частини 4 статті 350 - 6 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає негайному виконанню, видано обмежувальний припис стосовно П. терміном на 2 місяці. Вказаним приписом визнано тимчасові обмеження його прав відносно колишньої співмешканки М., жительки смт. Попільня, а саме:

-        заборонити перебувати в місці реєстрації та проживання М.;

-       заборонити наближатись ближче як на 50 метрів до місця проживання М., переслідувати її та в будь - який спосіб спілкуватися з нею.       

          Проте, наполеглевий чоловік, будучи ознайомленим 29.01.2020 року під підпис із зазначеним вище рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області, нехтуючи обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимогам частини 4 статті 350-6 ЦПК України, 04 березня 2020 року біля 15 години 15 хвилин підійшов до громадянки М., яка в цей час рухалася по пішохідній доріжці навпроти адмінбудинку та влаштував конфлікт, виражаючись на адресу жінки нецензурною лайкою та при спробі останньої відійти, обмежував її рухи, не даючи можливості уникнути спілкування з  ним.

           Чоловік у будь-який спосіб намагався заволодіти увагою колишньої співмешканки, не замислюючись над  наслідками. 

          Тож органами досудового розслідування дії правопорушника кваліфіковано за статтею 390-1 КК України.

          Так, 03 квітня 2020 року укладена угода про визнання винуватості між прокурором та громадянином П., відповідно до якої П. беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України, зобов’язується визнати свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному провадженні в судовому провадженні та виконувати усі обов’язки, які будуть покладені на нього судом.

           Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок  чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

           Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання та особі обвинуваченого.

          В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України визнав у повному обсязі, із запропонованим видом та мірою покарання згоден.

         Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд врахував обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання особи та його характеристики.

Обставиною, яка  пом'якшує покарання обвинуваченого громадянина П., є активне сприяння розкриттю злочину.

         Обставин, які обтяжують покарання громадянина П., не встановлено.

          Чоловік раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

          Тож суд визнав доцільним затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором, з одного боку, та обвинуваченим П., з іншого боку, та визнав громадянина П. винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 390-1 КК України та призначив йому покарання за статтею 390 -1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

          На підставі статті 75 КК України звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням 1 (один) рік іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

           На підставі статті 76 КК України зобов'язав його:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

         На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня його проголошення.

         З повним текстом вироку можна ознайомитись на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

                                                                                Прес-служба Попільнянського районного суду