Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області про визнання протиправним рішення щодо скасування призначеної пенсії та зобов’язання зарахувати до страхового стажу період роботи у малому підприємстві.
Суть спору полягала у скасуванні Пенсійним фондом раніше призначеної пенсії позивачеві через відсутність підтвердження страхового стажу за період роботи у зазначеному підприємстві, зокрема через відсутність персоніфікованих даних про сплату страхових внесків та сумніви щодо достовірності записів у трудовій книжці.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши протиправним рішення про скасування призначеної пенсії та зобов’язав орган пенсійного фонду повторно розглянути питання про зарахування спірного періоду до страхового стажу. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
Однак Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, зазначивши, що наявність запису в трудовій книжці не є безумовною підставою для зарахування періоду роботи до страхового стажу.
Суд наголосив, що неприведення малим підприємством печатки у відповідність до законодавчих положень (з 2004 року, у тому числі на момент проставлення у трудовій книжці позивача запису про його звільнення з малого підприємства (05 грудня 2004 року) законодавцем було встановлено вимогу щодо обов’язкового зазначення на печатках і штампах суб’єктів господарювання відомостей про код ЄДРПОУ) додатково вказує на наявність неточностей або помилок у заповненні трудової книжки і може ставити під сумнів достовірність зазначених у ній відомостей.
На цій підставі колегія суддів Верховного Суду зауважила, що у разі коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд також зазначив, що виписки з особових рахунків, платіжні відомості та інші документи про нараховану та сплачену заробітну плату, які є доказами щомісячної сплати страхових внесків підприємством, також можуть слугувати відомостями, що підтверджують/спростовують позицію про недостовірність зробленого у трудовій книжці запису.
З огляду на вказане Суд вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили повністю обставини справи, не встановили, чи були подані позивачем документи, що можуть підтвердити стаж за спірний період, а також не перевірили відповідність записів у трудовій книжці щодо періоду роботи позивача на зазначеному підприємстві вимогам законодавства.
Основні правові висновки Верховного Суду у цій справі полягають у наступному: запис у трудовій книжці не є безумовним доказом про період роботи особи у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відповідної інформації; неправильне оформлення печатки підприємства може вказувати на неточності в трудовій книжці та ставити під сумнів достовірність відомостей про зазначені в ній періоди роботи; у разі виявлення неточностей у трудовій книжці для підтвердження трудового стажу можна використовувати дані з реєстрів, довідки, виписки, трудові договори та інші відповідні документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постанова Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі №300/8132/23 (адміністративне провадження № К/990/21738/24).
_03_03.png)
