Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховна Рада 19 грудня прийняла в цілому закон про скасування інституту нарадчої кімнати в цивільному, господарському та адміністративному процесах. Відповідні зміни передбачені законопроектом 9445 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень. Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим законом.
«Судово-юридична газета» виокремила зміни, що передбачені фінальною редакцією закону, яку 13 грудня схвалив Комітет Верховної Ради з питань правової політики.
Зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів»
Так, у статті 56 буде передбачено, що суддя зобов’язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання. Нині суддя зберігає таємницю нарадчої кімнати. Відповідно, розголошення таємниці ухвалення судового рішення – замість таємниці нарадчої кімнати – буде прописана у статті 106 як підстава для дисциплінарної відповідальності.
Зміни до Господарського процесуального кодексу
У статті 34 ГПК також відбувається заміна поняття. Буде передбачено, що судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення. Відповідно згадка про нарадчу також виключена зі ст. 67.
У статті 39, яка регулює порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлено, що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Тобто, прибирається норма про нарадчу і додається про оформлення окремим документом.
Також у новій редакції викладаються статті 219 «Стадія ухвалення судового рішення» та 220 «Таємниця ухвалення судового рішення». Зокрема, прибирається норма про те, що під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
Так, буде встановлено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше 10 днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу.
Втручання у процес ухвалення судом судового рішення забороняється. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення судового рішення. Обговорення та ухвалення судового рішення відбувається у приміщенні суду (за чинною нормою – у нарадчій).
У пункті 7 ч. 2 статті 223 ГПК встановлюється, що у протоколі судового засідання зазначаються ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа.
У ч. 4 статті 232 передбачається, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.
В статті 233 ГПК законодавці прописали, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на 10 днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на 5 днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повної ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як на п’ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали. Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
В статті 240 ГПК буде передбачено, що рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
В ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
В статті 256 ГПК буде передбачено, що якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В статті 261 встановлюється, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення (крім вказаних у цій статті випадків).
В статті 270 встановлено, що після закінчення дебатів суд переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження.
В статті 284 передбачається, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
У статті 288 буде встановлено, що якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В статті 293 ГПК законодавці встановили, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення (крім випадків, вказаних у статті).
В статті 301 зазначається, що після заслуховування пояснень учасників справи суд переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами касаційного провадження.
У ст. 317 ГПК встановлено, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення.
Зміни до Цивільного процесуального кодексу
У статті 35 ЦПК передбачать, що судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення.
В статті 40 – що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
У ч. 2 статті 62 ЦПК буде передбачено, що у разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд постановляє ухвалу, яка зазначається секретарем судового засідання у протоколі судового засідання, а довіреність або засвідчена підписом судді копія такої довіреності приєднується до справи.
У статті 244 «Стадія ухвалення судового рішення» буде передбачено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше 10 днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і переходить до стадії ухвалення судового рішення або оголошує перерву, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим.
У статті 245 ЦПК «Таємниця ухвалення судового рішення» встановлять, що під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу.
Втручання у процес ухвалення судом судового рішення забороняється. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення судового рішення. Обговорення та ухвалення судового рішення відбувається у приміщенні суду.
У статті 248 передбачать, що ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа.
В статті 258, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.
В статті 259 встановлять, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повної ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як на п’ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали. Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
В статті 268 ЦПК передбачать, що рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
В ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
В статті 288 ЦПК зазначено, що позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У статті 354 встановлять, що якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У статті 358 буде зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення (крім випадків, вказаних у статті).
У статті 368 передбачать, що після закінчення дебатів суд переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження.
У статті 381 буде зазначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 ЦПК.
У статті 384 вказується, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
У статті 390 зазначать, що якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В статті 394 вкажуть, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків (вказаних у статті).
У статті 402 буде вказано, що після заслуховування пояснень учасників справи суд переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами касаційного провадження.
Назву та ч. 1 статті 415 викладуть в такій редакції: «Стаття 415. Порядок ухвалення постанов судом касаційної інстанції», «Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними у статті 416 цього Кодексу».
У статті 419 буде передбачено, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Зміни до Кодексу адміністративного судочинства України
В абзаці 2 ч. 3 статті 39 КАСУ буде передбачено, що суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
У ч. 2 статті 40, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. У частині 6 ст. 40 КАСУ встановили, що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом.
У статті 59 передбачили, що у разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд постановляє ухвалу, яка зазначається секретарем судового засідання у протоколі судового засідання, а довіреність або засвідчена підписом судді копія такої довіреності приєднується до справи.
У новій редакції викладена стаття 227 «Стадія ухвалення судового рішення».
Так, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і переходить до стадії ухвалення судового рішення або оголошує перерву, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим.
У статті 228 «Таємниця ухвалення судового рішення» передбачено, що під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу.
Втручання у процес ухвалення судом судового рішення забороняється. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення судового рішення. Обговорення та ухвалення судового рішення відбувається у приміщенні суду.
У статті 230 КАСУ передбачать, що ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа. В статті 241, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.
В статті 243 КАСУ встановлено, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повної ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як на п’ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали. Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Такі ухвали підписуються складом суду, який розглядає справу.
Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
В ч. 4 статті 245 КАСУ буде зазначено, що у разі, якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У статті 248, що в ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
У статті 250 КАСУ зазначать, що судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.
У разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.
Суд залишатиме позовну заяву без розгляду у випадку залишення позивачем зали судових засідань до моменту переходу до стадії ухвалення судового рішення (ч. 6 ст. 280).
У статті 283-1 КАСУ передбачать, що у разі проголошення в судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суду повне рішення суду складається не пізніше п’яти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду підписується всім складом суду та не пізніше наступного дня після його підписання копія такого рішення надсилається учасникам справи, їх представникам до електронного кабінету (у разі наявності) та опубліковується на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду та його опублікування на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченої (вступної та резолютивної частин) постанови повна постанова Апеляційної палати ВАКС складається не пізніше п’яти днів з дня її проголошення.
Повна постанова Апеляційної палати ВАКС підписується всім складом суду та не пізніше наступного дня після її підписання копія такої постанови вручається (видається або надсилається) учасникам справи, їх представникам, особі, яка не брала участі у справі та подала апеляційну скаргу з підстави вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та/або обов’язки, до електронного кабінету (у разі його наявності) та опубліковується на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду.
В ч. 4 статті 289-3 передбачать, що у разі постановлення судом першої інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, або у разі завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду суд першої інстанції після складення повного судового рішення невідкладно.
В статті 295 КАСУ встановлять, що якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У статті 299 КАСУ зазначається, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб’єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб’єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов’язки.
У ч. 4 статті 310 вкажуть, що після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження.
У статті 325 буде зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
В статті 329 – що у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В статті 333 передбачать, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб’єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб’єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов’язки.
У статті 344 буде зазначено, що вислухавши пояснення учасників справи, суд переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами касаційного провадження, а в статті 359 КАСУ – що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
_03_03.png)
