Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
11 жовтня у Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями 7574-д.
Проектом Закону запропоновано доповнити ГПК, КАС та ЦПК наступними положеннями:
1) змінити термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» на «електронний кабінет в ЄСІТС», що сприятиме правильному розумінню цього інструменту учасниками судового розгляду;
2) поширити обов’язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
3) у разі звернення до суду особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов’язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, не приймаючись до розгляду судом, в залежності від виду процесуального документа;
4) встановити такий обов’язковий реквізит для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань, як зазначення в тексті відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
5) забезпечити можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них електронного кабінету.
Прикінцевими положеннями проекту Закону запропоновано встановити, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють електронні кабінету в Єдиній судовій інформаційнокомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом 30 днів з дати опублікування цього Закону.
Фізичні особи – підприємці будуть реєструвати електронні кабінети в ЄСІТС протягом 4-х місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Необхідність прийняття законопроекту автори обгрунтовують тим, що Указом Президента Володимира Зеленського від 11 червня 2021 року № 231/2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки. Зокрема нею визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів.
«Слід зазначити, що із цією метою в українському судочинстві ще з 2017 року триває процес створення Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка дала б істотний поштовх електронному судочинству в Україні. Натомість, лише 5 жовтня 2021 року було офіційно оголошено про запуск перших трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: 1) «Електронний кабінет»; 2) «Електронний суд»; 3) підсистема відеоконференцзв’язку», - підкреслюють автори.
Чинним процесуальним законодавством України (частина шоста статті 6 Господарського процесуального кодексу України, частина шоста статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, частина шоста статті 14 Цивільного процесуального кодексу України) встановлено перелік суб’єктів, які реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.
До таких осіб законом віднесено:
адвокатів,
нотаріусів,
приватних виконавців,
арбітражних керуючих,
судових експертів,
органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
юридичних осіб державного та комунального секторів економіки.
Водночас особи, які за законом зобов’язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов’язку, про що свідчить офіційна статистика.
Зокрема, за інформацією Державної судової адміністрації України, з 22.12.2018 року по 04.09.2021 року в підсистемі «Електронний суд» було зареєстровано 7 568 адвокатів, 3 088 юридичних осіб, а з 05.09.2021 року по 19.06.2022 року – 2 541 адвокат, 5 241 юридична особа.
За інформацією Національної асоціації адвокатів України лише станом на 1 вересня 2021 року в Єдиному реєстрі адвокатів України було зареєстровано 61 802 адвоката, з них – 45 659, які реально працюють.
Отже, на сьогодні в підсистемі «Електронний суд» зареєстровано лише 22% адвокатів, які працюють в Україні.
Станом на 1 січня 2022 року відповідно до даних Держстату України в Україні налічувалося 14 221 комунальних підприємства, 10 006 державних та 58 383 комунальних організацій (всього – 82 610). На цей момент у підсистемі «Електронний суд» зареєстровано лише 10% від такої кількості юридичних осіб.
Проблема зі зволіканням у реєстрації офіційної електронної адреси пов’язана із тим, що чинне процесуальне законодавство України не містить достатніх важелів і стимулів, які спонукали б суб’єкта до реєстрації такої адреси в ЄСІТС.
Іншими словами, в законі немає серйозних правових наслідків і будь-якої, хоча б найменшої, відповідальності за невиконання такого обов’язку.
«Слушною є думка про те, що суб’єкти, яких законодавець за законом зобов’язав мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС та які до цього часу не виконали свого обов’язку,зможуть його ефективно та швидко виконати лише під загрозою негативних правових наслідків. Очевидно, що в цій частині процесуальне законодавство підлягає суттєвому переосмисленню», - підкреслюють автори.
Крім того, уточненню підлягає ч. 11 статті 242 ГПК України, ч. 11 статті 251 КАС України та ч. 11 статті 272 ЦПК України, якими передбачено, що в разі розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зазначені норми вступають у конфлікт з іншою нормою права, яка визначає, що суд направляє рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише в разі відсутності у сторони офіційної електронної адреси (частини 3, 5 статті 242 ГПК України, частини 3, 5 статті 251 КАС України, частини 3, 5 статті 272 ЦПК України).
Отже, виникає ситуація, коли суд у разі надсилання учасникам справи судового рішення в електронній формі зобов'язаний також надіслати його і в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
_03_03.png)
